Цивільний захист та безпека життєдіяльності
Ризик отруєння від вживання дикорослих грибів PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
05.10.2018 06:40

 

 

«Грибнісезони» щорокуприносять у своїхкошиках не лишещедрідарункилісу, а й дедалібільшутривогу, біль і біду. Треба зазначити, щоінколинавітьїстівнігрибиможуть стати причиною отруєння.

Так, лише в Київській області з середини вересня, коли розпочато «грибний сезон», зафіксовано 2 випадки отруєння грибами, зокрема дитини.

Цебуває у тих випадках, коли вживаютьгрибистарі, перезріліабопіслятривалогозберігання. Також, в деяких видах їстівнихгрибів, які належать до найбільш  цінних (білому, лисичках тощо), містятьсяотруйнінетермостійкіречовини, які при варіннігрибівруйнуються. Вживаннянедоваренихабонедосмаженихгрибівможевикликатирозладитравлення.

До цього часу не існуєнауково обґрунтованих - простих, швидких та надійнихметодіввизначенняотруйностічиїстівностігрибів.

Є лише один достовірний шлях попередженнягрибнихотруєнь – розрізнянняїстівнихвідотруйнихгрибів за їхзовнішнімиознаками.

Для того щобуникнутиотруєнняіснуютьпевніумови, а саме:

1.      Якщо Ви відмовились від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі

і споживаєте штучно вирощені печериці, гливи, що купуєте в магазинах, то отруєння виключається.

2.     Якщо Ви не можете відмовитисьвідцього продукту, то набагатобезпечнішекупуватигриби на стаціонарних ринках, де вони проходятьвідповідний контроль.

3.     Якщо Ви все ж таки відправились до лісу на „тихеполювання”, необхідно знати наступне:

– ніколи не збирайтегрибів, яких не знаєте;

– якщо гриб викликаєхочнайменшийсумнів, кращейогопозбутися;

– намагайтесьшукати і збиратигубчастігриби:білі, бабки, моховикитощо;

– якщо Ви зібралигриби і принесли їхдодому, ретельноперевіртекожен гриб перед тим, як починатиготуватистравуаборобити заготовки;

– перед приготуваннямстрав з грибівїхнеобхідноретельнопромити, а перед сушіннямобтертивологою тканиною;

– не вживайтесирихгрибів;

– перед приготуванням будь-якої страви грибинеобхідновідварити у підсоленійводіпротягом 10-15 хвилин;

– готові страви з грибівнеобхіднозберігати на холоді, бажано не більше 24 годин в емальованомупосуді;

– не давайте грибівмалолітнімдітям;

– ніколи не застосовуйте «домашні»методивизначенняотруйностігрибів (такі як всім відомі, з використаннямцибулиниабосрібних ложок), вони, окрімпомилок,нічого не дають.

4.      Якщоотруєння все ж таки виниклоабо Ви йогопідозрюєте:

– негайнопромийтешлунокслабкимсолянимрозчином;

– незважаючи на тимчасовеполегшенняВашого стану негайнозвернітьсядо найближчоїлікувальної установи.

Бажаємо всім здоров’я та вживання грибів без ризику для себе та своєї родини!

 


 
ОБЕРЕЖНО! ГРИП ПТИЦІ! PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
26.09.2018 07:12

 

 

Швидкі темпи нарощування міжнародних коопераційних зав’язків представляють серйозну загрозу щодо занесення і розповсюдження на території України однієї з небагатьох найнебезпечніших інфекцій– грипу птиці. Вплив на птахівництво призводить до суттєвих економічних збитків (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи) як в розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються.

У новому тисячолітті хвороба стала однією з основних причин занепокоєння ветеринарних і медичних фахівців усього світу. Особливе місце грип займає як трансвидовий патоген (можливість деяких вірусів грипу (особливо високопатогенних) долати міжвидовий бар’єр), який здатний спричинити виникнення нового пандемічного варіанту вірусу та пандемію «пташиного грипу» в людей з тяжкими наслідками.

У 2005 р. високопатогенний пташиний грип із Центральної Азії стрімко поширився по основних міграційних шляхах диких птахів аж до України. У період 2005–2008 років Україна зіткнулася з високопатогенним вірусом грипу підтипу H5N1, спалахи реєструвалися в АР Крим, Херсонській, Одеській та Сумській областях. Нова хвиля високопатогенного грипу птиці нового підтипу H5N8 розпочалася в Україні в листопаді 2016 року

Останнім часом епізоотична ситуація щодо цього захворювання суттєво погіршилася, про що свідчать численні спалахи у Північній Америці (США, Канаді, Мексиці), а також величезна кількість випадків виявлення збудника у багатьох країнах Європи.

Грип птиці (класична чума птахів (КЧП), ексудативний тиф, заразна нежить птахів, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) — гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту й великою загибеллю птиці.

Згідно із Санітарним кодексом наземних тварин високопатогенний грип птиці визначається як «інфекція птиці, викликана вірусом грипу типу А підтипу Н5 чи Н7 або іншим вірусом грипу, в якому індекс внутрішньовенної патогенності перевищує 1,2 (або який викликає смертність на рівні мінімум 75%)». Віруси грипу типу А належать до родини Orthomyxoviridae.

Однак далеко не всі штами високопатогенного грипу птиці, які мають антигени Н5 або Н7, високопатогенні для домашньої птиці. Багато підтипів грипу широко поширені, але їх інфекція протікає безсимптомно або в легкій формі, тому їх називають низькопатогенними.

Пташиний грип як вірусна інфекція виникає природним чином серед диких, перш за все, водоплавних птахів. Сприйнятливі кури і качки будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки. У дорослих індичок, перепелів і цесарок хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви. Молодняк водоплавної птиці хворіє на грип тяжко з відходом до 80%.

Стійкість вірусу грипу до впливу різних факторів залежить від серотипу. Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років. Залежно від субстрату, в якому знаходиться вірус, він інактивується при температурі 56 °С за 1–3 год., при 60 °С за 10–30 хв., при 70 °С за 2–5 хв. На інфікованому пір'ї збудник грипу не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. У леофілізованому стані вірус залишається активним протягом 2–3 років.

Вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натр, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10–30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50–55 год, температура 55–60 °С – 30–50 хв, а 65–70 °С – за 5–2 хв.

Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби, та недотримання правил утримання птиці.

Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу і проникнення його на територію України. Оскільки основним резервуаром грипу служать перелітні птахи, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.

Найбільш ймовірними видами мігруючих птахів, які можуть занести збудника пташиного грипу в Україну, можна вважати чернь чубату та червоноголову (попелюх), довгоносого креха, сизих і сріблястих мартинів (чайка). Лебеді-шипуни серед диких птахів виявилися найбільш сприйнятливим і високочутливим до високопатогенному пташиному грипу.

Основним шляхом передачі збудника є повітряно- крапельний. У період гострого перебігу хвороби у птахів-несучок інфекція може передаватися трансоваріально. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні.

Зараження відбувається прямий контакт у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці.Можливе зараження через повітря.

Інкубаційний період складає 1–4 дня. Високопатогенні штами грипу, на відміну від низькопатогенних, які зазвичай протікаютьбезсимптомно або в легкій клінічній формі, викликають у сприйнятливої птиці гостру форму хвороби. Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.

Гостра форма грипу супроводжується різноманітними клінічними проявами системної інфекції з переважним ураженням органів травлення, дихання, репродукції, а також нервової системи. У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливості, зниження апетиту, кашлю, хрипів, чхання, рясної сльозотечі, діареї, тремору, порушення координації рухів, ціанозу непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може досягати 80–100%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Лікування високопатогенного пташиного грипуне розроблено!!!

Для специфічної профілактики використовують атенуйованіабо інактивовані вакцини.

Для профілактики захворювання птиці власникам необхідно:

ü  здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;

ü  здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;

ü  інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;

ü  на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;

ü  притримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу (виходу) домашньої птиці за межами дворової території);

ü  утримувати різних види птахів окремо;

ü  виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими, особливо водоплавними, і синантропними птахами;

ü  не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;

ü  проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;

ü  забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;

ü  проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;

ü  проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;

ü  дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках і т.п.).

При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі необхідно терміново сповістити територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) у вашому районі або області!

Що станеться коли не повідомити про хворобу?

Швидке поширення грипу на певній території призведе до значних економічних збитків внаслідок зниження продуктивності та загибелі птиці.

Контакти при будь-якій підозрі:

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області

тел.: (044) 406-38-13, http://oblvet.org.ua/


 
28 вересня – Всесвітній день боротьби зі сказом! Що потрібно знати про цю небезпечну хворобу? PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
26.09.2018 07:11

 


Майже до кінця XIX століття засоби проти цього захворювання були відсутні, а будь-яке лікування безрезультатне, тому людина, яка заразилася ним від домашніх або диких тварин, була приречена на смерть. Навіть в наш час у світі щорічно від сказу гине понад 55 тисяч людей.

Менш ніж 150 років тому, в 1880 році Луї Пастер розпочав розробку вакцини від сказу, яка увінчалася успіхом, і в 1885 році вперше було щеплено покусану скаженим псом людину. Історія зберегла її ім'я – це був дев'ятирічний житель Ельзасу Йозеф Майстер, якого через три дні після покусу батько привіз в Париж до Пастера. Йозеф –вижив,ставши першою людиною, якане померла після укусу скаженою твариною. Це відкриття сколихнуло громадськість, було зібрано кошти та заснований Інститут Пастера, офіційно відкритий 14 листопада 1888 року. На території інституту і похований Пастер, який помер в 1895 році. День його смерті – 28 вересня, оголошений Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) щорічним днем боротьби зі сказом.

Зараз епідемічна ситуація зі сказу в Україні є неблагополучною. Щорічно від 70 до 90 тисяч громадян звертаються за медичною допомогою з приводу покусів тварин абомали контакт з хворими домашніми і сільськогосподарськими тваринами.

Нагадаємо, Сказ – гостра інфекційна (вірусної природи) хвороба, загальна для людини і тварин, з ознаками ураження центральної нервової системи, завжди зі смертельним наслідком, якщо у зараженої тварини або людини почали проявлятися зовнішні ознаки.

На сказ хворіють усі дикі і домашні тварини, а також гризуни, кажани і птахи. Найчастіше людина заражається від кішок, лисиць і собак.

Вірус сказу, який потрапив в організм тварини або людини, по нервових волокнах (зі швидкістю приблизно 3 міліметри на годину) проникає в спинний, а потім головний мозок, де розмножується, викликаючи дифузний енцефаломієліт (запалення головного та спинного мозку). З мозку по нервових шляхах вірус поширюється в різні органи і тканини, в тому числі потрапляє в слинні залози, інфікуючи слину.

На жаль, лікування від сказу не існує! Щеплення від сказу хвороби на стадії появи перших симптомів вже не дають результату. Смерть настає через кілька днів після появи перших симптомів.

Перші ознаки хвороби проявляються на місці укусу: рубець припухає, червоніє, на укушених ділянці тіла з'являються свербіж і болі. Далі з'являється температура, зникає апетит, людина відчуває загальну слабкість. Інкубаційний період сказу триває від 10 до 90 днів, в окремих випадках - до року.

Існує багато хибної інформації про цю хворобу, яка активно поширюється навіть у засобах масової інформації, вводячи в оману читачів і яку необхідно спростувати:

1. «Небезпечні тільки «божевільні» тварини».

На жаль, за зовнішніми ознаками визначити, чи небезпечна тварина для людини, неможливо. Зовнішніми ознаками сказу можуть бути: сильне слиновиділення, водо- і світлобоязнь, спроби кусати себе, параліч кінцівок, апатія, надмірна агресія або, навпаки, лагідність. Іноді симптоми можуть бути змазані або слабо виражені.Хвора на сказ тварина, не обов'язково схожа на монстра з налитими кров'ю очима та пінистою слиною з пащі.

Справа в тому, що вірус може знаходитися в слині тварини за кілька днів до появи перших симптомів. Тобто, тварина може поводитися цілком природньо, але бути ураженою.Небезпека може приховуватися в будь-якій тварині, навіть у вашому домашньому улюбленці. Тому до лікаря потрібно йти відразу після укусу будь-якою твариною.

2. «Зараження відбувається при укусі дикою твариною».

Звичайно ж, що основне джерело сказу все-таки дикі тварини (лисиці, єнотовидні собаки, їжаки та ін.), проте, домашні тварини (кішки і собаки) також відіграють велику роль у поширенні сказу. Захворівши на сказ, дикі тварини втрачають інстинктивну обережність і підходять до людей.На жаль, не замислюючись про небезпеку, чому лісові мешканці ведуть себе як ручні домашні, люди беруть їх на руки, годують, гладять. У групі ризику, переважно, діти.

Зараження, відбувається при попаданні вірусу сказу в організм людини через слину хворих тварин при укусах, подряпинах, слизову оболонку очей, рота, носа. Вірус через пошкодження на шкірі може потрапити в організм людини навіть при контакті з яким-небудь предметом або одягом, забрудненими слиною хворої на сказ тварини (рясне слиновиділення - початкова ознака сказу!).

Саме тому, навіть якщо вас укусила або подряпала абсолютно здорова на вигляд тварина, потрібно йти до лікаря.

3. «Тварину, яка напала або виявляє агресію потрібно знищити».

У жодному разі. Якщо на вас напала домашня тварина, то потрібно її ізолювати (закрити). Після чого негайно звернутися в найближчийтравматологічний пункт. Потім зателефонувати у державну лікарню ветеринарної медицини.

Тварину залишають в живих, оскільки ветеринарипротягом 10 днівспостерігають за поведінкою тварини щоб перевірити, чи хворіє вона на сказ. Якщо виявиться, що вона просто агресивнаможна уникнути лікування.

Якщо вас вкусила собака, яка гуляла з господарем, то потрібно обов’язково взяти контакти господаря. або дайте йому свої. Якщо його вихованець захворів, він зрозуміє це не пізніше, ніж через 10 днів.

На жаль, зазвичай агресію виявляють бездомні собаки. Простежити за ними просто неможливо.

У випадку, коли на вас напала дика тварина (найчастіше – під час полювання), то в такому випадку тварину дійсно краще вбити. При цьому, труп потрібно відвезти ветеринарам для проведення досліджень.

3. «Лікування сказу - це 30 болючих уколів у живіт».

Часто цим лякають дітей, щоб вони не підходили до тварин. В даний час ніяких 30 уколів від сказу не існує. Сьогодні для профілактики сказу роблять лише 5-6 безболісних уколів в плече.

Сучасна схема екстреної профілактики сказу: обробка ураженої ділянки, потім лікувально-профілактична імунізація – шестиразове введення антирабічної вакцини (обов'язково в день укусу (!), після чого на 3, 7, 14, 30 і 90-й день. В особливо небезпечних випадках - додатково одноразове введення антирабічного імуноглобуліну (в день укусу).

Однак, не все так просто. Протягом періодущеплень (близько півроку), людині не можна перевтомлюватися, вживати спиртне (воно знешкоджує дію вакцини), купатися в басейні і водоймах, ходити в тренажерний зал і займатися спортом.

4. «Сказ можна вилікувати».

Сказ – невиліковна хвороба, від якої кожні 10 хвилин в світі гине одна людина.Сказу можна уникнути, але тільки в тому випадку, якщо вчасно (до появи перших симптомів)провести лікувально-профілактичну вакцинацію.

Так як лікування не дає ефекту, найважливіше значення відводиться профілактиці сказу.

Крім того, в обов'язковому порядку щеплюються люди, що мають професійну необхідність працювати з тваринами - мисливці, ветеринари, собаколови.

 

 

Як потрібно діяти при укусі твариною?

Якщо відбулосяослинення шкіри чи слизових оболонок, або укус чи подряпина твариною, навіть зовні здоровою, а тим більше бродячою, безпритульною чи дикою, або якщо є підозра, що вона хвора на сказ, необхідно:

• поранену поверхню ретельно промити водоюз милом (чи детергентом)інтенсивнонамилюючи протягом 10-15 хвилин. Глибокі рани промити струменем мильної води, наприклад, за допомогою шприца. Обробити краї рани антисептиком, але не припікати та не оброблювати 70 %-вим етиловим спиртом чи 5 %-вим розчином йоду.

• накладають на рану стерильну пов'язку;

• в найкоротший термін звернутися до найближчого медичного закладу.

Важливо пам'ятати!

Своєчасна і регулярна вакцинація тварин
- головний профілактичнийзахід боротьби зі сказом!


 
«Пам'ятка. Перші дії при розпиленні (розливі) небезпечних хімічних речовин» PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
13.09.2018 17:29

 

 

Останнім часом на території України почастішали випадки розпилення подразнюючих хімічних речовин у навчальних закладах, що супроводжується істотним погіршенням стану здоров’я учнів та викладачів (загальноосвітні школи у містах Черкаси, Миколаїв, Харків).

До небезпечних для здоров’я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести:

Cl2 – газ хлор;

HCl – газ хлороводень, а розчин – соляна кислота;

HF – газ фтороводень, водний розчин – плавикова кислота;

HCN – ціаниста кислота;

SO3 – оксид сірки – IV-валентної, ангідрид сірчаної кислоти;

SO2 – сірчистий газ;

CS2 – сірковуглець;

CO – чадний газ;

CO2 – вуглекислий газ;

NH3 – аміак;

COCl2 – фосген, найбільш сильна отрута;

CH3COCl – ацетальхлорид.

Ознаки хімічного отруєння:

-різкий біль у грудях;

-сухий кашель;

-нудота;

-порушення координації рухів;

-різь в очах та слиновиділення;

-при ураженні хлором – задуха;

-при ураженні аміаком – прискорене серцебиття, нежить;

маревний стан.

Рятувальники Бородянського РВ ГУ ДСНС України у Київській області нагадують вчителям, учня та студентам дій у разі розпилення подразнюючих речовин у навальних закладах:

при одержанні повідомлення про викид (розлив) в атмосферу небезпечної хімічної речовини уникайте паніки:

- надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри;

- по можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення;

- виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру;

- при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу;

- вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

Надання першої допомоги при ураженні НХР

- В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії НХР.

- Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винести потерпілого із зони зараження та забезпечити йому спокій і тепло.

- Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

- При отруєнні хлором необхідно винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання – зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

- При отруєнні аміаком треба винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс - оливкове масло.

- При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

У сучасному бурхливому швидкоплинному бутті, переповненому всілякими ризиками, ніхто не застрахований від впливу небезпечних хімічних речовин, екстремальних подій, особливо діти.

Тож звертаємо увагу педагогічних працівників і батьків:

- проводьте бесіди щодо небезпеки хімічних речовин;

- забороняйте дітям брати до рук невідомі предмети, ємності, ампули тощо;

- частіше спілкуйтесь з дітьми, звертайте увагу на зміни у їх поведінці, не стійте осторонь їхніх питань і проблем

 
Сезон грибів відкрито. Як уникнути отруєння? PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
01.08.2018 07:36

 


Літо — чудова пора року, яка має багато спокус. Одна з них — це збір грибів. Україна належить до країн, де вживання грибів є традиційним, їх найчастіше використовують як приправи до страв. Це — своєрідний харчовий продукт, який має особливий хімічний склад. У грибах знаходиться значна кількість азотистих речовин, у тому числі білків, жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР). Вони містять багато мінеральних речовин (фосфор).

Але засвоюванню грибів заважає значний вміст у них клітковини, хітину, який не тільки не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, але й перешкоджає доступу травних соків. Лікарі оцінюють гриби як продукт, який важко перетравлюється. Тому страви з них можуть вживатися лише практично здоровими людьми. І ні в якому разі гриби не можна споживати дітям.

Також треба особливо зазначити, що гриби мають властивості вбирати з землі весь спектр отруйних речовин, таких як ртуть, свинець, цинк, миш’як та ін. Їх вживання іноді закінчується трагічно — грибними отруєннями, а деколи й призводить до смерті людини.

У липні в Київській області вже зареєстровано два випадки отруєння дикорослими грибами з трьома постраждалими, двоє з яких померли.

Серед основних причин отруєнь є вживання отруйних грибів, неправильне приготування умовно їстівних грибів, вживання старих або зіпсованих їстівних грибів, вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації .

Симптоми грибного отруєння є різні:

- характерні - це нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв із сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна;

- тяжкі - це галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності - з'являються через пів-дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно;

- небезпечні- це запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.

Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, свинушки тонкої, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Отруєння цими неїстівними грибами переважно є смертельним навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути.

Найбільше насторожує те, що постійно серед отруєних грибами є діти, навіть однорічного віку, врятувати їх вдається дуже рідко.

Також слід пам'ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Щоб не отруїтися дикорослими грибами треба знати, що в Україні зустрічається близько 80 видів неїстівних грибів. Приблизно 20 із них - особливо небезпечні для життя людини.

Тому, щоб не отруїтися дикорослими грибами радимо:

1.      Відмовитися від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживати штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх у магазині.

2.      Не купувати гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

 

Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов’язково пам’ятайте наступне:

1.      Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте.

2.      Остерігайтеся пластинчатих грибів.

3.      Не збирайте старих перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.

4.      Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопчує токсини.

5.      Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

6.      Не вживайте сирих грибів.

7.      Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів (не менше 3-х) у підсоленій воді протягом 30 хвилин.

8.      Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.

9.      Гриби — не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, які годують груддю.

10.  Ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібної ложки — вони помилкові. Срібло темніє при взаємодії з амінокислотами, які є як у їстівних, так і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який міститься в усіх грибах.

Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознакиу своїх близьких (нудота, блювання, головний біль, галюцинації, біль у животі):

1.      Негайно викликайте «швидку допомогу». До її приїзду промийте шлунок 1-2 літрами сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.

Навіть при полегшенні стану обов’язково зверніться до найближчого лікувального закладу.

2.      Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, що потрапила до організму.

Ніякого самолікування!

Бережіть своє здоров'я та життя рідних і близьких Вам людей!  

 

 


Сторінка 1 із 3
free pokerfree poker

Статистика відвідувачів

developed byDworld