Податкова Інспекція
Орест Вітик: «У податкових надходженнях до Держбюджету маємо приріст у 26%» PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
05.12.2019 07:09

 


 

 

За січень-листопад 2019 року платники податків Київської області сплатили до Зведеного бюджету 26,2 млрд грн. Як повідомляє в.о. начальника податкової служби регіону Орест Вітик,  у порівнянні з аналогічним періодом минулого року показник збільшилися на 26% або 5,4 млрд грн.

Зокрема, за наданою інформацією, до Державного бюджету за десять місяців поточного року платники Київщини перерахували 12,8 млрд грн. податкових платежів. Темп росту до фактичного показника 2018 року у приведених умовах складає 129% та додатковою сумою у 2,8 млрд грн.

Із загальної суми, що надійшла до державної скарбниці, найбільшу питому вагу має сплата податку на додану вартість.  Так, за словами Ореста Вітика, цьогоріч до бюджету сплачено 6,1 млрд грн ПДВ, що на 35% або 1,6 млрд грн більше за минулорічний показник.  

Сплата податку на доходи фізичних осіб забезпечила бюджету 2,9 млрд грн. Цей показник на 25% або 566 млн грн більше за кошти, сплачені у відповідному періоді 2018 року.

На обороноздатність країни платники податків Київщини спрямували 823 мільйони гривень, збільшивши суму відрахувань на 24%. У грошовому вираженні це означає 158,3 млн грн додаткових для збройних сил України коштів.

На 22% або 477 млн грн зросла сплата податку на прибуток підприємств: наразі до Держбюджету сплачено 1,6 млрд грн.

Окремо Орест Вітик зазначив, що найбільші суми до бюджету забезпечили платники податків, які ведуть господарську діяльність у Києво-Святошинському районі – 2,4 млрд грн, Бориспільському – 1,9 млрд грн та Білоцерківському – 1,7 млрд грн.

ГУ ДПС у Київській області

 

Для переходу на єдиний податок з 01 січня 2020 заяву слід подати не пізніше 16 грудня

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за
15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

При цьому перехід на спрощену систему оподаткування СГ може здійснити за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Таким чином, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

ГУ ДПС у Київській області

 

Оподаткування ПДВ послуг з перевезенням пасажирів та вантажів, наданих нерезидентом

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (даліПКУ).

 Місце постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у т.ч. з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання відповідно до п. п. «в» п. п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ є місце фактичного постачання послуг.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п.180.2 ст.180 ПКУ).

Таким чином, операції з постачання нерезидентами на митній території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету при постачанні послуг нерезидентом, є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Операція з постачання нерезидентом за межами митної території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, не підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

ГУ ДПС у Київській області

 

Як повернути податок, зайво сплачений при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується(п.172.1 ст.172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ  - 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПКУ передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.     

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник подає заяву довільної форми про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, у ній зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Контролюючий орган не пізніше ніж за пять робочих днів до закінчення 20-тиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органуказначейської служби.

На підставі отриманого висновку орган казначейської служби протягом пяти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

ГУ ДПС у Київській області

 

Інформацію про наявність податкового боргу у платника можна отримати на вебпорталі ДПС

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що на  офіційному вебпорталі ДПС розміщено  електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

За допомогою цього сервісу можна перевірити інформацію щодо наявності податкового боргу у платника податків, - для цього потрібно лише ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Звертаємо увагу, що в електронному  сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Водночас, у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків з використанням електронного цифрового підпису, сертифікованого будь-яким кваліфікованимнадавачем електронних довірчих послуг, має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. У вказаному меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:

-   орган ДПС;

-   назва податку (платежу);

-   платіж (код);

-   МФО банку;

-   бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату;
-   нараховано/зменшено;-  сплачено до бюджету;

-   повернуто з бюджету;

-    пеня;

-   недоїмка;

-   переплата;

-   залишок несплаченої пені.   

Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Крім того, щомісячно на офіційному вебпорталі ДПС оприлюднюється інформація про платників податків, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про субєктів господарювання, які мають податковий борг.
 
З метою проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом платник може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

ГУ ДПС у Київській області

 

Правом на податкову знижку можна скористуватись по 31 грудня

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що право на податкову знижку за підсумками 2018 року вони можуть реалізувати по 31 грудня 2019 року (включно).

З цією метою платники податку  повинні подати декларацію про майновий стан і доходи громадян та прикласти копії документів, що підтверджують здійснені витрати, дозволені для включення до податкової знижки.

Згідно з п.п.«в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ, платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

Звертаємо увагу, щофізичні особи, які подають податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою використанняїхнього права на податкову знижку, повинні на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Враховуючи, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти платникам податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
-  сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
-  розмір та сума податкової соціальної пільги;

 -  сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

ГУ ДПС у Київській області

 

Види готівкових розрахунків, на які не поширюються обмеження щодо граничних норм готівкових розрахунків

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1)    між собою – у розмірі до 10000 грн. включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000  грн. включно - п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі – Положення № 148),

У разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами СГ зобовязані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик- орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене Положенням №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:     

1)    із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

2)    Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

3)     2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000грн. уключно.

4)    Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

5)    Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в п.п. 6 та 7 розд. II Положення №148, не стосуються: 

1) розрахунків СГ з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання част.3 ст. 24 Закону України від 14.10.2014 №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» .

ГУ ДПС у Київській області

 

У фокусі: питання сплати єдиного внеску обговорювали під час наради з ГУ Пенсійного фонду у Київській області

З метою забезпечення наповнення бюджету Пенсійного фонду України у 2019 році, сьогодні, 04.12.2019, проведена спільна робоча нарада Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Державної податкової служби у Київській області. У нараді взяли участь начальник фінансово-економічного управління ГУ ПФУ Юлія Калита, начальник управління податків і зборів Сергій Красиленко, начальник управління погашення боргу Руслан Заєць та начальник відділу аналізу та прогнозування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Світлана ПелихВ ході наради говорили про причини невиконання планового завдання зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у листопаді 2019 року та намічені шляхи виконання прогнозних показників у грудні та за 2019 рік.

Учасники наради також розглянули стан погашення заборгованості фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, а також опрацювання наданої Пенсійним фондом інформації стосовно підприємців, які мають пільги по сплаті ЄСВ

Сторони досягли домовленості про взаємодію у вирішенні поставлених завдань. За підсумками наради визначені спільні заходи по забезпеченню наповнення бюджету та зменшенню заборгованості.

ГУ ДПС у Київській області


 
Надходження зі сплати єдиного податку зросли на 27%, - Орест Вітик PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
27.11.2019 06:40

 


 

 

За період січень-жовтень поточного року до місцевих бюджетів області надійшло 1,8 млрд грн єдиного податку. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. За наданою ним інформацією, представники малого та середнього бізнесу збільшили відрахування до бюджетів на 27% або 389 млн грн порівняно з відповідним періодом минулого року.

Зокрема, очільник податкової служби Київщини  підкреслив, що на 34% зросла сума сплати єдиного податку фізичними особами-підприємцями. Так, цьогорічний показник дорівнює 1,4 млрд грн, що на 362,5 млн грн більше, аніж надійшло в аналогічному періоду попереднього року. Юридичні особи (ІІІ група) поповнили бюджети Київщини сумою у 204 млн грн, що на 13% або 25 млн грн перевищує минулорічні надходження.  Агровиробники забезпечили місцеву казну надходженнями у розмірі 291,3 млн грн. та додатковою сумою у півтора мільйони гривен.

Найбільші суми сплатили суб’єкти господарської діяльності Білоцерківського району – 332,2 млн. грн., Києво-Святошинського – 322,3 млн грн та Ірпінського – 246,8 млн грн..

Загалом на території Київщини зареєстровано 74 089 фізичних осіб-підприємців та 7 567 юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

ГУ ДПС у Київській області

 

Понад 174 тисячі платників податків зареєстровано на Київщині

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика, наразі на обліку в територіальних органах податкової служби регіону знаходиться 174 тисячі платників. У порівнянні з січнем-жовтнем 2018 року, кількість суб’єктів господарювання збільшилась на 4,7 тисячі платників або 2,8%. «Переважна більшість – це фізичні особи-підприємці - 57,6%  або 100,2 тис.,  а питома вага юридичних осіб становить 42,4% або 73,9 тисяч платників», - зазначив очільник податкової служби області. «Динаміка  у зростанні кількості суб’єктів господарювання сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує самозайнятість працездатного населення Київщини та, звичайно, позитивно впливає на наповнення бюджету як Державного, так і місцевих».

Станом на 01.11.2019 року започаткувало власний бізнес понад 17 тисяч суб’єктів господарювання. Із них 2,9 тисячі юридичних осіб та 14,1 тисяч фізичних осіб – підприємців. Приріст платників податків у порівнянні з минулорічним показником становить 0,8% або 132 платника.

Зазначається ріст у 8,2% або 17,9 тисяч платників єдиного внеску у порівнянні із показником 2018 року. Наразі реєстр платників налічує 236,8 тисяч суб’єктів: 72,6 тисяч юридичних та 164,2 тисяч фізичних осіб.

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників, що взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, у контролюючому органі здійснюється після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України.

Для взяття на податковий облік постійні представництва нерезидентів зобов’язані звернутися протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації (акредитації, легалізації) в установленому порядку або до початку провадження господарської діяльності, якщо така реєстрація не є обов’язковою згідно із законодавством, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та подати заяву за ф. № 1-РПП та наступні документи:

1) якщо постійним представництвом нерезидента є відокремлений підрозділ нерезидента, то:

-копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;

-копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом;

2) якщо постійне представництво нерезидента утворюється відповідно до абзацу другого пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то:

-копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

-нотаріально засвідчені в Україні копії відповідних документів щодо об’єкта або відповідного проекту українською мовою, які містять інформацію щодо функцій та участі нерезидента у будівництві об’єкта чи виконанні проекту.

Взяття на облік постійного представництва нерезидента та внесення відомостей до Єдиного банку даних юридичних осіб здійснюється контролюючим органом у день отримання заяви за ф. № 1-РПП за умови відсутності підстав, визначених п. 4.11 розд. IV Порядку, для повернення документів платнику податків для виправлення.

ГУ ДПС у Київській області

 

Що нового у застосуванні РРО?

Головне управління ДПС Київській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції  готівковими коштами, на новації в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій,  що  очікують їх у 2020 році.

Так, нові закони, що стосуються сфери застосування РРО -  Закони України від 20.09.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 129-IX від 20.09.2019), надають можливість використовувати замість традиційних реєстраторів розрахункових операцій   спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі  смартфон чи планшет. Водночас, за бажанням СГ, він зможе використовувати традиційний реєстратор розрахункових  операцій.

Закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання, при цьому безкоштовним буде як  встановлення самої програми, так і її підтримка. З цією метою буде розроблено  програмне рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Водночас, розширюється сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій, так з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим у тому числі для:

фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (секондхенд);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

Наразі застосування РРО є обов’язковим незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу при  здійсненні реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, роздрібному продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

ГУ ДПС у Київській області

 

Види реєстраторів розрахункових операцій, які можна застосовувати у 2020 році та в подальшому

Головне управління ДПС Київській області інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції готівковими коштами (платіжними картками, платіжними чеками, жетонами, тощо), що у 2020 році Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 №128-ІХ (далі - Закон №128) пропонує альтернативи щодо виду застосовуваних РРО, тобто, можна буде використовувати як звичайний (класичний РРО) так і програмний РРО.

Програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-техніч­ний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі ва­лютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для по­дальшого переказу. Контролюючий орган (ДПС) за­безпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання програмного РРО- ця норма передбачена Законом №128- ІХ.

Всі розрахункові операції реєструватимуться на фіскальному сервері ДПС, тобто, кожному розрахунковому документу, створеному програмним РРО, присвоюватиметься певний унікальний номер (код).

Фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіс­кального звіту та електронного фіскального звітного чека — унікальний код, що формуєть­ся реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунково­му документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації.

Функція щодо збереження інформації про розрахункові операції забезпечується ДПС - це зазначено у визначенні поняття фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних РРО, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних РРО, а також інтеграцію з програмними РРО через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі.

Реєстрація електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків - це:

а) присвоєння РРО у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені таким РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам’яті таких РРО;

б) присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені програмними РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у системі обліку даних РРО.

ГУ ДПС у Київській області

 

Чи нараховується єдиний внесок на дохід, отриманий фізичною особою за межами України?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє що  пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – ЮО та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (част.1 ст.7 Закону №2464).

Водночас, частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

ГУ ДПС у Київській області

 

Що є об’єктом та базою оподаткування для платників єдиного податку ІУ-ї групи?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку ІУ-ї групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку ІУ-тої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку,встановленого ПКУ (п.292 прим.1.2 ст.292 прим. 1 ПКУ).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку ІУ-тої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі, зокрема, в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Пунктом 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком ІУ- тої групи, застосовується із значенням 100%.

На офіційному вебпорталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364121.html розміщено повідомлення, що листом від 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель та додатково поінформовано, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 №552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» затверджено відповідну технічну документацію. Наказ №552 набрав чинності з 01 січня 2019 року

Оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку ІУ-тої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

ГУ ДПС у Київській області

 

Термін видачі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що стаття 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» надає визначення поняття ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у СГ всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади, зокрема, в областях, місті Києві.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

ГУ ДПС у Київській області

 

Як у заяві на єдиний податок заповнюється поле «Місце провадження господарської діяльності

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє суб’єктів господарювання, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування вони мають подати до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до податкового органу.

Форму Заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308, і в ній зазначаються обовязкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п.298.3 ст.298 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ)).

У разі зміни місця провадження господарської діяльності відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни податкової адреси субєкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).     

Реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається наступне:

 - код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

-область, район, населений пункт;

-  вулиця, номер будинку / офісу / квартири;

-  індекс.

ФОП, яка виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обовязкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

Якщо ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.


 
Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО, - Сергій Верланов PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
14.11.2019 07:18

 


 

 

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.

«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», - зазначив голова ДПС Сергій Верланов. 

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону.  «Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», - уточнив Сергій Верланов.

ГУ ДПС у Київській області

 

На Київщині зменшилася кількість податкових первірок

Протягом січня-жовтня 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 493 документальні перевірки, що на 30 перевірок менше, ніж за січень-жовтень 2018 року, в тому числі 197 планових та 296 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 648,8 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 78,2 млн. грн., що на 17,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 245,7 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 44,2 млн. грн., також, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 29,6 млн. гривень.

Крім того, за січень-жовтень 2019 року проведено 1 531 фактичну перевірку платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 32,9 млн. грн., з яких 10,6 млн. грн. сплачено до бюджету.

ГУ ДПС у Київській області

 

За ІІІ квартал 2019 декларування туристичного збору здійснюється за новою формою податкової декларації

Головне управління ДПС у Київській області  повідомляє, що декларування туристичного збору за ІІІ квартал 2019 року слід здійснювати за новою формою податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація),  затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору».

Відповідно до норм п.п.268.7.3 п.268.7 ст.268 ПКУ, базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 року - 11 листопада (09 листопада 2019 – вихідний день).

ГУ ДПС у Київській області

 

У разі внесення змін до облікових даних юридичних осіб необхідно повідомляти про них контролюючі органи за неосновним місцем роботи

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).

ГУ ДПС у Київській області

 

Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та Радою бізнес-омбудсмена

06 листопада 2019 Голова ДПС Сергій Верланов та бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький підписали «Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною податковою службою та Радою бізнес-омбудсмена».

Голова ДПС зазначив, що податкова служба співпрацювала з Радою бізнес-омбудсмена у робочому режимі з дня свого створення, тому з моменту підписання Меморандуму починається нова сторінка такого співробітництва.

«Ми вбачаємо безумовний позитив у співпраці з бізнес-омбудсменом. Це можливість для податкової служби, як органу державної влади, розуміти правильність власних дій, доцільність перетворень ще на етапі їх формування», – наголосив Сергій Верланов.

За словами очільника ДПС,  від розуміння та ефективного вирішення проблем бізнесу, які фахово представлені Радою бізнес-омбудсмена, виграють обидві сторони – як платники податків, так і податкова служба.

«З подвійною увагою ми ставимось до розгляду скарг, які супроводжуються бізнес-обмудсменом та узагальнених звітів щодо них.  Вони є дорожніми картами, заснованими на конкретних кейсах, які розглядаються нами в режимі он-лайн. Адже розуміння точкових проблем компаній, які звертаються до Ради бізнес-омбудсмена, – це шлях до розуміння системних проблем в реалізації податкової політики та ефективна можливість знаходження узгоджених рішень. Ми маємо спільну мету – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу», – підкреслив Сергій Верланов.

У свою чергу бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький висловив впевненість у ефективній співпраці у рамках Меморандуму з податковими органами на всіх рівнях. «Сьогоднішня подія – це підтвердження того, що ми разом зацікавлені у підвищенні довіри до органів державної влади, зменшенні тиску на підприємців та захисті їх законних інтересів», – наголосив Марчін Свєнчіцький.

ГУ ДПС у Київській області

 

Режим роботи та адреси розміщення пунктів обслуговування Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  інформацію щодо режиму роботи та розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

ГУ ДПС у Київській області

 

 

Чинний порядок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що наразі реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів/послуг фізичними особами – підприємцями, віднесеними згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, крім продажу  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та  лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (далі – Закон № 265)).

Суб’єкти підприємницької діяльності  ФОП - платники єдиного податку мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Не застосовують РРО платники єдиного податку:

 - першої групи;

- другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

 Застосування РРО є обов’язковим:

фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

У такому разі застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностяхдо 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

ГУ ДПС у Київській області

 

Ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не дає права здійснювати таку торгівлю через мережу Інтернет

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з част.1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 81) оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Водночас ст.15 Закону №481 встановлює, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви СГ з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; для ФОП – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Отже, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру.

З урахуванням викладеного СГ, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.

За порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів , передбачених  ст.17 Закону №481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

ГУ ДПС у Київській області


 
Орест Вітик: «Динаміка приросту з Єдиного внеску складає майже 25%» PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
14.11.2019 06:52

 


 

 

З початку 2019 року платники податків Київської області перерахували до пенсійного і соціальних фондів 8,5 млрд. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такі дані навів в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. «Цей показник збільшився майже на чверть порівняно з відповідним періодом минулого року. Таким чином, додатково на виконання соціальних програм платники спрямували 1,8 мільярда гривень», - коментує очільник податкової служби регіону. «Зросла також і сума середньомісячних надходжень. Якщо минулого року компанії та підприємці сплачували 690 мільйонів гривень щомісяця, то цього року це вже 850 мільйонів гривень». 

Найбільші суми Єдиного внеску забезпечили суб’єкти господарювання Білоцерківського району – 1,52 млрд грн, Бориспільського – 1,5 млрд грн та Києво-Святошинського – 1,4 млрд грн.

У 2019 році сума мінімального страхового внеску складає 918,06 гривні, базова ставка Єдиного внеску становить 22%.

З 01 жовтня 2019 року діють нові рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN. Знайти необхідну інформацію можна за посиланням:  https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Раніше повідомлялося, що за 10 місяців поточного року до Зведеного бюджету платники податків Київщини сплатили 23,2 млрд грн.

Також ми писали, що платники податків Київської області сплатили до місцевих бюджетів 11,9 млрд грн з початку року.

ГУ ДПС у Київській області

 

Платники податків мають право зареєструвати другий примірник акцизної накладної на розподіл пального

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 28.10.2019 розпочато реєстрацію другого примірника акцизної накладної, складеної у порядку, передбаченому пунктом 23 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН, згідно з п.23 розділу 5 Перехідних положень ПКУ.

Законом України від 20 вересня 2019 р. № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі  і послуг» Перехідні положення ПКУ доповнено п.28 такого змісту:

Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому пунктом 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 23 цього підрозділу.

У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до пункту 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах "з" та "и" пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:

а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;

б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.

ГУ ДПС у Київській області

 

Подання уточнюючого податкового розрахунку форми 1ДФ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4).

Платник податків, який у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 ПКУ, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядком №4 визначено, що Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися за звітний період таза попередні періоди у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звертаємо увагу, що порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента (п. 4.4 Порядку №4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку №4).

Коригування показників розділу I:

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абз.3 п. 4.4 Порядку №4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Військовий збір»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу  за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

 

ГУ ДПС у Київській області

 

Щодо розширення сфери застосування РРО

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що у зв’язку зі змінами, внесеними  законами «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019), розширюється сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій. Так,

з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим у тому числі для:

фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим

для всіх фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, крім І групи.

Звертаємо увагу, що  з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для ФОП – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн. ВАЖЛИВО!

ФОП  матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат.

Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смарфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно.

Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування.

Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону №128-ІХ в дію (з 19.04.2020 року)

Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС, тощо.


 
Орест Вітик: «Платники податків Київщини сплатили до місцевих бюджетів 11,9 млрд грн з початку року» PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
08.11.2019 08:48

 


 

 

У січні-жовтні 2019 року до місцевих бюджетів від платників податків Київської області надійшло 11,9 млрд. грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Він підкреслив, що темп росту до фактичних надходжень 2018 року у приведених умовах складає 124% або
2,3 млр. грн додатково.  

«Традиційно питому вагу у розрізі основних надходжень має сплата податку на доходи фізичних осіб. З огляду на підсумок десяти місяців поточного року, платники податків перерахували 7,7 мільярда гривень до місцевих бюджетів», - повідомив Вітик. «Порівняно з відповідним періодом минулого року, цей показник зріс на 25% або 1,6 млрд грн».  

Представники малого та середнього бізнесу поповнили місцеву казну сумою у 1,8 мільярда гривень, збільшивши приріст надходжень на 27% або 389 мільйонів гривень.

Плата за землю забезпечила надходження у розмірі 1,2 млрд грн із темпом росту до аналогічного періоду минулого року у 117%, що у грошовому еквіваленті дорівнює 173 мільйонам гривень.

Значне зростання продемонструвала сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, Орест Вітик підкреслив, що до місцевих бюджетів надійшло на 37% або 98,5 млн грн більше, аніж було сплачено минулоріч. За підсумками січня-жовтня платники Київщини перерахували до бюджетів територіальних громад 370,7 млн. грн. Власники елітного автотранспорту перерахували до місцевих бюджетів 16,6 млн грн. Від сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло 359 млн. грн із темп росту у 119%. Додатково місцеві бюджети отримали 57,8 млн. грн за результатами 10 місяців поточного року.

Раніше повідомлялося, що до Зведеного бюджету платники Київщини сплатили 23,2 млрд. грн.

ГУ ДПС у Київській області

 

СГ, що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ, може виправити лише до дати зняття з обліку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №435).

Згідно з п.9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже, страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

ГУ ДПС у Київській області

 

Зміни щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 20 жовтня 2019 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», а саме:

- штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня до 30 листопада 2019 року;

- штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року;

- штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128¹.3 ст. 128¹) застосовуються з 01 січня 2020 року;

- підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

ГУ ДПС у Київській області


 
Подання до органів ДПС ліквідаційного балансу юридичними особами, щодо яких прийнято рішення про припинення PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
24.10.2019 11:06

 


 

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до част.1 ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003  № 435-IV (далі – ЦКУ) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом 3-ох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.      

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс.

До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційною комісією або ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.

У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника.

ГУ ДПС у Київській області

 

Документи, що є підставою для внесення змін до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у випадку зміни даних щодо РРО (КОРО)

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  відповідно до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) , які знаходяться у місці торгівлі.     Також встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом 3-ох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.

Для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дату початку їх обліку в органах державної податкової служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом 3-х робочих днів видасть суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).

У разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий суб’єкт господарювання додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

ГУ ДПС у Київській області

 

СГ що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ може виправити лише до дати зняття з обліку

Головне управління ДПС у Київській області інформує що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Проядок №435).      

Згідно з п. 9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

ГУ ДПС у Київській області

 

З виробництва та продажу підакцизних товарів на Київщині надійшло 325,7 млн. гривень податку від платників податків

З початку року надходження зі сплати акцизного податку до бюджетів усіх рівнів ГУ ДПС у Київській області склали 325,7 млн. грн. Цей показник на 54,3 млн. грн. більше, ніж у січні-вересні 2018 року.

Зокрема, до державного бюджету надійшло 5,9 млн. грн., що на 3 мільйона  більше, аніж торік. Лише за вересень поточного року виробники підакцизних товарів сплатили 598 тис.грн. акцизу, з яких: 331,6 тис. грн. - від виробництва пива; 104,5 тис.грн. – тютюнових виробів; 5,6 тис грн. - пального та 117,4 тис грн. – транспортних засобів.

Місцеві бюджети отримали 319,8 млн. грн. податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. У порівнянні з надходженнями дев’яти місяців минулого року, ця сума зросла на 19 % або 50,8 млн. грн. За попередній місяць поточного року перераховано 43,8 млн. гривень, це на 8,6 млн. грн. більше ніж у вересні 2018 року.

До спеціального фонду за дев’ять місяців надійшло 5,8 млн.грн. Ріст до минулорічного показника склав 5,6 млн. грн. Із них за вересень надходження склали 388,4 тис. грн., це на 358,1 тисячі гривень більше минулорічного показника.

За січень-вересень 2019 року суб’єктам господарювання Київщини оформлено 13768 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (в тому числі 7712 - алкогольними напоями та 6056 - тютюновими виробами).

Крім того, з початку року, за порушення  Закону України від 19.12.1995 року №484/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам , які не досягли 18 років, суб’єктам господарювання анульовано 48 ліцензій (алкоголь-26, тютюн-22). Загальна сума штрафних санкцій склала 571,2 тис. гривень.

ГУ ДПС у Київській області

 

Оприлюднено нові довідники кодів пільг

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що ДПС України оприлюднено:

- Довідник податкових пільг №94/1, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник інших податкових пільг №94/2.

Зазначеними довідниками наведено перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Надано позначення початку і кінця дії пільги.

Із довідниками можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

ГУ ДПС у Київській області

 

Оподаткування доходу від продажу нерухомості

Головне управління ДПС у Київській області  інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, яке отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі отримання платником податку протягом звітного податкового року доходу від продажу більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у абзаці першому цього повідомлення, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в абзаці першому, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового Кодексу – 5 відсотків.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

ГУ ДПС у Київській області

 

Особливості складання акцизних накладних на операції з відпуску пального

Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.

Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку - отримувачу пального.

До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

ГУ ДПС у Київській області


 


Сторінка 1 із 45
free pokerfree poker

Статистика відвідувачів

developed byDworld